Пейзаж
Пейзаж (франц. Pausage, від paus- країна, місцевість, природа) – жанр образотворчого мистецтва, в якому основним об’єктом зображення виступає природа. В пейзажі відтворюються справжні або уявлювані художником види місцевості, міст(ведути), архітектурних споруд, морські краєвиди(марини). Також пейзаж служить тлом, живописних, графічних, скульптурних (медалі, рельєфи)творах інших жанрів мистецтва. Історія виникнення цього жанру пов’язана з епохою неоліту , коли первісні люди зображали окремі елементи навколишнього світу в наскальних малюнках. В основному це були схематичні зображення дерев, каміння, що слугували як пояснення для сцен полювання і перегону стад, але не створювали образу конкретної місцевості. Як самостійний жанр пейзаж виник і оформився у китайському мистецтві , розповсюдившись на країни Дальнього Сходу і Криту. Пейзажі китайських майстрів були дуже поетичні і одухотворені. А от у Європейській культурі пейзаж довгий час слугував лише у якості допоміжного жанру, слугуючи загальним фоном для портрету, тематичних картин і ікон. Так тривало до епохи Ренесансу (13-16ст.), коли художники почали будувати простір на картинах основуючись на сам перед на наукових принципах розробленої і використаної лінійній повітряній перспективі. Великого успіху в освоєнні цього жанру зуміли досягнути художники епохи Нового часу(16-19ст.). Саме тоді на малюнках починають з’являтися справжні реальні прекрасні краєвиди на яких живуть і діють персонажі. Цей жанр перестає бути другорядним і розповсюджується по всьому світу постійно вдосконалюючись , а на полотнах з’являються цілі міста, відтворені іноді з топографічною точністю. Істинним «героєм» картин стає світ прекрасної та ідеальної природи, її унікальністю і красою, з якою людина живе в єднанні, злагоді і гармонії. Окремі фігурки людей і тварин використовуються в композиції, як правило щоб доповнити та оживити пейзаж. Таким цей жанр доходить і до наших часів.